Війна застала Ірину в Києві. Перші вибухи одразу дали чітке усвідомлення: треба рятуватися. Ірина кілька місяців прожила у Болгарії, де зрозуміла - еміграція не для неї, її дім в Києві. Вона добре пам’ятає тишу столиці після відступу ворога й відчуття радості від повернення додому, та сьогодні Київ знову під постійними російськими обстрілами. Щоразу, поки триває атака, Ірина затамовує подих - бо знає, як це, коли ракета падає поруч. Але водночас переконана: навіть до найстрашнішого можна адаптуватися, якщо триматися разом, довіряти близьким і нашим воїнам, які боронять країну.