Історія Людмили – одна з найсумніших волонтерських історій Бучанського району. Разом із чоловіком Олексієм вона допомагала біженцям із Бородянки, а пізніше – сусідніх Загальців. Розмістити, знайти мінімальні засоби для виживання: одяг, їжу, воду. Трагедія сталася 17 березня, коли Олексій та ще 5 волонтерів вирушили до Загальців, які перебували під постійним артилерійським вогнем.

Про те, що чоловік потрапив під удар снаряда, Людмила дізналася від пораненого друга. Але до останнього не вірила у страшне. Вона змогла пробитися на місце загибелі чоловіка. І там, у попелі відшукала його золоту обручку.

І після цього жахливого удару Людмила не зламалася, не припинила волонтерську роботу. Продовжувала та продовжує допомагати людям, на згадку про чоловіка, про те, за що він віддав своє життя.