Я сама зранку бачила в новинах, як оголосили війну. Дзвонила дітям. Переживала, плакала. Війна нас шокувала. Те, що Росія на нас напала. У 57 років залишитися без роботи, без пенсії… Тримала корів - та й тих убило.

Я перевозила корів, які в мене залишилися. Винаймала вантажівку, заплатила великі гроші. 

Ми приїхали, поселилися в дім, а через місяць нас вигнали. Сусіди скаржилися, що корови воняють. 

Нікому ми ніде не потрібні. Пережили ми багато за цей час.

Мрію повернутися додому, у свою рідну хату, якщо її не розіб’ють. Хочеться взяти свою живність і приїхати додому. Головне – щоб закінчилася війна і хлопці не гинули.