У перший день війни я збиралась на роботу. На вулиці люди кричали, що почалась війна. Я знала, що таке війна, ще з 2014 року. Вибухам я не здивувалась, а ось коли дізналась, що бомблять всю Україну, для мене це був шок. Я була вагітна. Три місяці просиділа в підвалі. Води і світла не було. У мене був колодязь. Волонтери привозили гуманітарну допомогу. Потім вони приїжджати вже не могли, бо обстріли були дуже сильними. Мого батька ледь не вбило снарядом, потім ми виїхали. Зараз живемо в Київській області. Я народила донечку, тепер вона всіх рятує від стресу. Я дуже чекаю миру та перемоги.