Війна застала мене вдома. О шостій ранку почула вибухи. Мене це здивувало - не могла нічого зрозуміти. Виявилось, летіли ракети. Три місяці не було постачання ліків. Моїм батькам терміново потрібні були медикаменти. Важко було їх діставати. Також не було продуктів. Зараз магазини відчинились, а ось аптеки - ні. З питною водою також проблеми. Доводиться возити з сусідніх сіл. 

Рік тому тато помер. Я залишаюсь з сестрою і мамою. Поки ми нікуди не виїжджаємо, як буде далі – не знаю. Сподіваюсь, що буде мир, і мій будинок вціліє. Хочу радіти життю, як і раніше.