"Наших будинків вже немає, ми залишилися без нічого", - тремтячим голосом розповідає Валентина, до війни вона працювала на Азовсталі, її сім'ї дивом вдалося вибратися, з собою були лише документи. Доводилося ходити по дворах і звертатися до людей за допомогою - годувати дітей не було чим. Після всіх пережитих труднощів найбільше Валентина хоче повернутись додому до звичайного життя.

Трупи лежать на вулицях, їх закопують у дворах