Жителька Херсонщини була засмучена окупацією та здачею стратегічної електростанції. Все, що залишалося, – виїхати до дітей, втративши все нажите

О пів на п'яту ранку пролунало три потужні вибухи за містом Нова Каховка Херсонської області. Ранок був неочікувано тривожним, а подальші події – виснажливі, сумні, безнадійні.

Істотно вибила з рівноваги новина, що об одинадцятій годині ранку без будь-якого спротиву ворогом було зайнято Каховську ГЕС. Фактом підтвердження став триколор на адмінбудівлі станції. Відсутність зв'язку та інтернету, труднощі з проведенням банківських операцій, отриманням готівки, відсутність роботи, дефіцит ліків і продуктів тощо. Це ті труднощі, які довелося долати чотири з половиною місяці поспіль.

Найгірше і найтяжче було пенсіонерам. Бо серед них - і малозабезпечені, і хронічно хворі. Вони перші почали записуватися на допомогу, пропоновану новою владою.

Війна об'єднала нашу родину, бо з початком бойових дій ми переїхали до дітей. Це був болючий крок, і не тому, що є ризик втратити все набуте. І в окупації, і на підконтрольній ЗСУ території хочеться бути корисною для перемоги й соціально активною. Поки що не складається. На жаль, робота втрачена. Усі спроби працевлаштуватися поки що марні. Бажання змінити професію є, проте формально для цього не всі інструменти й можливості відпрацьовані.