У першу ніч вторгнення син зібрав мене і відвіз на дачу. Через тиждень я повернулася назад у Дніпро. У своїй хаті навіть стіни гріють.

Не можу змиритися, що йде війна така. Один онук на війні. Дзвонить іноді, каже: «Все добре».

На мій стан війна не вплинула. Думаю, що або я закінчуся, або війна закінчиться. Єдині труднощі були – коли онук довго не дзвонив.

Відволікатися допомагають книжки. Читаю «Історію зниклих цивілізацій». Війни були ще до нашої ери.

Мені здається, що люди під час війни стали добріші.