Ілля Ковальов із Харкова добре пам’ятає весну 2022 року. Його родина жила на Салтівці — районі, який від перших днів війни став однією з головних мішеней російських обстрілів. Щоб урятуватися, вони переїхали до бабусі. Там теж виявилося небезпечно: поруч розташоване танкове училище, яке стало ціллю для авіаударів.
Одного дня бомбардування тривали годинами. Вибухи були такими потужними, що хлопець відчув різкий стрес. А згодом побачив у дзеркалі пасму сивого волосся. «У мене був чубчик на бік, і коли підняв — там були білі прядки», — згадує він про наслідки пережитого.
Після тієї ночі сім’я вирішила залишити Харків і виїхати до Полтави. Лише за два роки родина повернулися додому.
Ілля пережив й втрату — його дідусь помер у Куп’янську під час окупації. Сам хлопець згадує, як довгий час здригався від кожного різкого звуку і кричав уві сні.
На момент запису інтерв’ю Іллі виповнилося 15. Він живе у Харкові, грає на електрогітарі й мріє зібрати власну музичну групу. Каже, що саме музика допомагає йому відволіктися від спогадів про війну та знайти нових друзів.
Свою історію війни він розповів під час програми «Мирний відпочинок дітям України», організованої Фондом Ріната Ахметова.







.png)



