Ярослава Слободенюка вбили російські окупанти в Бучі 6 березня 2022 року. Спершу вистрілили по ногах, а потім поцілили в голову. Мама Ярослава кілька днів чекала, що він таки повернеться додому. А потім їй вдалося евакуюватися до Києва. Уже там вона дізналася, що син загинув.
«Нас сильно обстрілювали з 24 лютого, а за кілька днів все дещо стихло. Оскільки ні звʼязку, ні інтернету не було, син вирішив поїхати на велосипеді до товариша в центр, розпитати, що там і як. Ми ж жили на околиці, у Лісовій Бучі. Повернувся, поїв і розповів, що нікого не було. Потім вирішив поїхати ще раз… Обіцяв встигнути повернутися назад до комендантської години, але більше не приїхав. На другий день я зрозуміла, що сталася біда. Сусід сказав, що там, куди син поїхав, були російські окупанти. Як з'ясувалося потім, він їхав на велосипеді через парк, і йому окупанти вистрілили по ногах. Він ще намагався добігти до бомбосховища… Очевидець розповів, що Ярославу наказали стати на коліна, а він же не міг цього зробити, бо був поранений. Тоді йому вистрілили в голову», – сказала мама загиблого Лілія Слободенюк.
Ярославу було 39 років. Він народився у Києві, там зростав і навчався. Після школи переїхав до Бучі. З часом орендував квартиру, одружився. Працював у компанії «Автотехнікс», де обіймав посаду комплектувальника. Найбільшим його захопленням була музика. Він закінчив музичну школу по класу гітари. Коли підзаробив – купив власну електрогітару. Грав із друзями у різноманітних групах, знімався в кліпах. Мріяв стати відомим музикантом.
Після розлучення переїхав жити до мами в приватний будинок у Бучі.
«Він був спокійним, порядним, доброзичливим. Завжди приходив на допомогу, був безвідмовним у цьому плані», – розповіла мама Лілія.
Тіло Ярослава кремували та поховали в Ірпені, де він мешкав раніше з колишньою дружиною. Це місто чоловік дуже любив.
У Ярослава залишилися мама, брат, бабуся і дядько.
Історія з instagram каналу Victims of russia.
.png "Імена")
