"Ті, хто пережив війну, навіки будуть пам’ятати про це пекло на землі"

Скритуцька Злата

8 клас, Ірпінський ліцей № 1

Вчителька, що надихнула на написання – Новик Юлія Вікторівна

Моя Україна майбутнього

Війна. Евакуація. Чути вибухи. Гинуть люди. Ми втікаємо з рідної домівки з родиною.

Сльози. Біль. Розпач. Що далі? Невідомість…

Рашисти вважали, що захоплять Україну за три дні, але їхні мрії залишилися нездійсненними. Наш народ нездоланний!

Шлях до перемоги нелегкий. Українці у безодні страждань і болю. Росіяни нищать школи, дитячі садочки, житлові будинки, підприємства. Саме їх вони вважають «військовими» об’єктами.

Дуже страшно і сумно бачити розбиті будинки рідного міста, бачити тіла людей, яких ти знаєш.

Моторошно чути новини про спустошені міста. Лишається тільки вірити...

Перемога буде за нашим народом, бо його не можна підкорити.

Війна – це ганебне явище, найстрашніше, що може пережити людина. Вона знищує все людське. А ті, хто пережив війну, навіки будуть пам’ятати про це пекло на землі.

«Нема на світі України, немає другого Дніпра» — тепер не просто рядки твору Т. Г. Шевченка. Зараз для кожного з нас вони набувають сакрального значення: наша країна — найбільша цінність, ми готові битися за неї, бо Україна — найкраща.

Після перемоги, я вірю, наша держава нарешті розквітне, як квітка після зими.

У відбудованих будинках, на яких замайорять прапори кольору неба і хліба, житимуть щасливі мешканці. У парках лунатиме дзвінкий сміх малечі.

А з настанням сутінок міста і села не поринатимуть у темряву. Вікна будинків підморгуватимуть яскравими вогниками щасливим перехожим, які повертаються додому по освітлених чарівними ліхтариками вулицях.

А майбутнє України у моїх мріях прекрасне. І люди живі, і ніхто не зазіхає на їхні життя, не вбиває, не відбирає будинків. Українці вільні та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні.

Моя країна ще більше шануватиме свої традиції, історію та особливо рідну мову. Культура отримуватиме великі кошти від держави, які допоможуть підняти її на належний рівень. Увесь світ буде знати, що українці створюють якісний культурний продукт. Ми будемо обирати тільки власного виробника, вибір буде настільки багатим, що іноді можна буде розгубитися.

Можливо, моя Україна не дужа схоже на країну з фантастичного роману, проте я вважаю, що вона така, якою ми насправді можемо її зробити.

Переконана, що мирна, цілісна, суверенна Україна займе рівноправне місце серед європейських держав.

Слава Україні! Героям слава!!!

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/