Війна на мене впала, як сніг на голову. Мене шокувало, що почались обстріли. У перший день війни почались обстріли, росіяни почали окупувати Запорізьку область. Ще місяць я прожив вдома. Виїхати було важко. Снаряди літали над моїм будинком, ракети руйнували домівки. 

Я не міг і подумати, що Росія на нас нападе. Окупанти поводили себе нахабно, знущались з людей. Моя мама померла від стресу. Тещу окупанти зґвалтували та вбили. Їй був вісімдесят один рік. 

Наприкінці березня я евакуювався через Пологи. Тоді ще пропускали цивільних людей. Зараз я живу в Запоріжжі. Батько залишився в окупації. Я сподіваюсь, що він мене дочекається.