«Все розбито, всі будинки та квартири, хто і як їх відбудовуватиме?» – питає Тамара Биковська із Гуляйполя. Каже, що про те, що буде повноцінна війна, вона не вірила до останнього. Коли в місті почалися військові дії, то жінка щодня пекла по 400-500 пиріжків і відносила їх нашим військовим та людям, які ховалися від обстрілів у шкільному підвалі. Потім окупанти почали бомбардувати місто не розбираючи, де об'єкти інфраструктури, а де будинки мирних мешканців. Тамара Михайлівна практично перейшла жити у підвал. Там було так холодно і сиро, що всі застудились і почали добряче кашляти. 7 квітня жінка виїхала із рідного міста до Запоріжжя. Каже, що може б і далі залишалися, але сильно збільшилася кількість обстрілів і під час одного бомбардування, колишній колезі Тамари Михайлівни, уламком знесло пів голови.