Олександрі дев’ять років. Її тато, Олександр Благодатний, встав на захист  Бучі з перших днів вторгнення. Батько разом із побратимами організовував добровольчий загін оборони. Він допомагав волонтерам, виїжджав на розвідку, охороняв рідну землю. «Мама не хотіла, щоб він лишався, але тато сказав — мусить. Бо Бучу треба захистити», — каже донька. Олександра згадує,  як виїзджали. Але ж тато залишився. 8 березня 2022 року під час бойового виходу він загинув від кулі снайпера. Олександра повернулася до рідного міста — спустошеного, але вільного. «Я бачила танки на наших вулицях, розбиті будинки. Але знаю — мій тато боронив Бучу, щоб ми могли повернутися додому».