Ми біля Каховки жили. Спочатку були вибухи, а тоді прийшли рашисти. Село добивають щодня. Там, де я жив, постійно обстріли. Уже, вважай, села немає.

Село добивають щодня. Там, де я жив, постійно обстріли. Уже, вважай, села немає. Я недалеко переїхав – за 50 кілометрів, у Миколаївську область. 

На зиму ні допомоги з опаленням не було, ні дров – нічого. 

Ми з дружиною залишилися, а дочка із зятем і онуками поїхали в Норвегію. Хочеться, щоб вони ніколи не бачили війни і не чули вибухів. І щоб у них усе було добре.