Анна довго не вірила, що війна можлива у 21 столітті, в цивілізованому світі. Навіть після перших вибухів і сирен вона відмовлялася збирати тривожну валізку, сподіваючись, що це якесь непорозуміння. Перші ночі після початку війни жінка та її родина проводили в укритті, не наважуючись залишатися вдома. Анна з теплом згадує свого чоловіка Юру, який отримав повістку в травні 2022 року і був мобілізований. Він не мав військового досвіду, але швидко став командиром взводу. На жаль, Юрій загинув під час бойових дій на Харківщині.
