Волкова Анна, 10 клас, КЗЗСО «Луцький ліцей № 27 Луцької міської ради»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Валенко Лілія Олександрівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.

І наше діло праведне й святе.

Бо хто за що, а ми за незалежність.

Отож нам так і важко через те.

Ліна Костенко

Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб,

він зрештою втрачає все, у тому числі і хліб.

Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб,

вирощений ним самим і ніким не відібраний.

Степан Бандера

Війна 2022… Яка вона? Та, яка ввірвалася в оселі українців 24 лютого й назавжди змінила нас, вкрала наші плани, сподівання, мрії, радість і спокій… Натомість наповнила сьогодення гіркою отрутою, розпачем і стражданнями, болем утрат усього, що було таким дорогим і цінним, а найстрашніше – почала забирати людські життя...

Вона – жорстока злодійка, що вкрала тата в дітей; невблаганна розлучниця, яка роз’єднала синів із їхніми батьками й коханими. Кривава, жорстока, несправедлива, сповнена пекучого болю, неприйнятна та шокуюча…

Така вона… війна за право на СВІЙ історичний шлях. І цим терновим шляхом іде наш народ уже не одне століття, аби утвердитись у світі як горда, нескорена нація, що гідна мати власну державу, мову та культуру,  бо заплатила за це право  непомірною ціною - життям своїх вірних дочок та синів.

Згадайте минувщину. Україна здавна виборювала незалежність і намагалася довести сусідам, що її працьовитий народ гідний бути господарем на СВОЇЙ, Богом даній землі.

Адже з уроків історії нам відомо, що наші землі палили орди турків і татар. Вони вбивали українців, забирали дітей і жінок у полон, а чоловіків прив’язували ланцюгами до галер. Наших хлопчиків перетворювали на яничар, які, ставши дорослими, забували рідний край, батьківський дім і поверталися сюди вже вбивцями, нищили своїх братів і сестер по крові.

І де було взяти того чар-зілля,  чудодійного євшану, яким можна було б повернути їм пам’ять, щоб нагадати, якого вони роду-племені та чиїх батьків діти?

Завойовувала нас і польська шляхта, неодноразово намагалася окатоличити та полонізувати. Але найбільше українцям діставалося від росіян, які вбивали, морили голодом, репресовували, розкуркулювали наш працьовитий народ. Найкращих синів України висилали в тюрми й табори, забороняли творити українською.

Зараз часто чуємо, що мовне питання не на часі та «какая разница», якою мовою говорити. Але, друзі, запам’ятайте: мова - це зброя, дух народу, генетичний код нації!

Війна – це жах! Хоч іноді здається, що, можливо, нам Бог послав такі страшні випробування, аби люди навчилися цінувати саме життя в усіх його проявах. Так, гуляючи вуличками рідного міста, я зараз по-іншому дивлюся на людей, які проходять повз. Задивляюся в їхні світлі обличчя, добрі розумні очі, щирі усмішки.

Українці, ви прекрасні! Милуюся природою, дивлюся на дерева, які увібрала осінь у золотаві шати, на квіти, які досі радують око безліччю барв.

У такі хвилини хочеться глибоко, на повні груди вдихнути свіже повітря, адже так любо жити, творити і насолоджуватися кожною хвилиною. І в цей момент, як осяяння,  з пам’яті виринають поетичні рядки Ліни Костенко :

Благословенна кожна мить життя

у цих всесвітніх косовицях смерті!

А ще я тішуся тими хвилинами, коли можу зустрітися з друзями й випити з ними смачне лате. Радію, коли ранок починається не з сирени, яка заганяє нас в підземні укриття, вогкі холодні підвали, а з уроку історії, нехай навіть і онлайн в Meet, але з дружніми вітаннями однокласників і щирою усмішкою вчительки.

Я пишаюся тим, що я українка! Я частина народу, який неможливо перемогти. Бо ми всесильні, адже можемо всього за добу зібрати 320 мільйонів гривень на допомогу воїнам, і милосердні, бо рятуємо з-під завалів не тільки людей, а й тварин.

Така вона, кривава війна 2022 , війна за СВІЙ шлях, яким іде мій народ уже не одне століття з гордо піднятою головою. Так, нарешті, ми чудово засвоїли всі уроки історії і зробили правильні висновки. А мета в нас одна – відстояти суверенітет, соборність і свободу нашої держави. І відступати нам немає куди, бо іншого шансу вибороти волю і незалежність в нас вже не буде.

Тож вперед, до перемоги, виборюємо СВІЙ шлях, СВОЄ майбутнє, СВОЮ державу! Слава Україні! Героям слава!