Змін, що принесла війна, дуже багато. Зруйноване все наше життя. У дитини вкрадено дитинство. Син, якому було 11 років, відразу подорослішав. Хоча дорослі були всі розгублені. Морального захисту не було. Ніхто не знав, що робити. Місто було відразу в кільці, під обстрілами, не працював жоден магазин, аптека, не було води, їжі, медикаментів, світла, газу, зв'язку.

Від постійних обстрілів з Градів, від бомбардувань з літаків ми вибігли взагалі без нічого. Якимось дивом 15 березня 2022 дістались до м. Запоріжжя, а потім і до м.Олександрія.

Найбільш важким було пояснити дитині, що відбувається. Ми були не готові до цього.