У мене було два сини. Молодший жив та навчався у Харкові. Після початку війни в місті почались обстріли, але він залишався. Я вислала йому посилку на день народження через місяць після початку вторгнення. Коли він стояв у черзі на пошті, туди влучив снаряд. Син загинув від осколкового поранення. Я його шукала дві доби, бо телефон не відповідав.

Потім виявилось, що син загинув. Я  була шокована. Тіло сина привезли знайомі. Я поховала його в селі. Тепер постійно ходжу на його могилу. 

Я не знаю, як жити далі. Займаюсь творчістю, щоб якось стало легше. Сподіваюсь, що скоро війна закінчиться. Головне - допомагати ЗСУ.