Війна мене застала у Слов’янську. Перший день був страшним. Почались обстріли. Я не знала, чи прокинусь вранці. Середній син хворіє на аутизм. Він дуже боявся вибухів та літаків. 

Я виїхала з дітьми до рідних. Дорога була тяжкою. Молодшій дитині тоді було три місяці. Грошей у мене не було. Навіть не знаю, як нам вдалось евакуюватись. 

Люди допомагали і ліками, і їжею. Я отримувала допомогу від Фонду Ріната Ахметова, тож продуктів нам вистачало. 

Я хочу бачити квітучу Україну, хочу мирного майбутнього для наших дітей.