Галина Пантеліївна під час війни поховала чоловіка і залишилася одна без жодної допомоги. Страшно, коли стріляють, доводилося ховатися у погребі. Кожен найменший стукіт змушує тремтіти. Вона боїться, що знову стрілятимуть. На старість нехитрі бажання – здоров'я та спокійне життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: