«Стріляють, бомбять, а люди за хлібом ідуть...»

Коли в нас в Щасті бомбили міст, ми зрозуміли, що почалася війна. Це було о 12-й годині ночі. Все місто прокинулося, всі на вулицю вийшли.

Потім перебили світло і газ. Я на хлібкомбінаті працюю, ми хліб привозили, бо інші постачальники із Луганська взагалі не могли сюди проїхати. Наш хлібкомбінат один був на все місто, і робили хліба ми мало.

Знаєте, люди вдячні приходили, ми при свічці працювали. Була зима, холодно, ніч, ні світла нічого нема. Стріляють, бомбять, а люди за хлібом постійно йдуть...

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/