Я мама чотирьох діток. Поліна - 12.07.2011 року, Нікіта - 11.07.2013 року, Мирослава - 11.09.2019 року, Дарія - 15.07.2021 року народження. Ми жили в Херсонській області, с.Стара Збур'ївка, це село знаходиться в 40 кілометрів від Залізного Порту. Займалися полуницею, ожиною, до останнього садили, і сподівалися, що війна закінчиться, але ні... Жити в окупації просто нестерпно і страшно не за себе, а за дітей.

Наш будинок весь ходив ходором від постійних вибухів, ракети літали над головами, орки їздили по вулиці з пушками, направленими на будинки. Ми виїжджали на риболовному човні через Кінбурнську косу. Залишили все, що було: будинок, машину, бізнес. У нас був один квиток на потяг, і він був до Хмельницького. Зараз ми ВПО та проживаємо в селі Ходаківці.

Шокував напад Росії на Україну. Страх за життя дітей. В дітей присологічна травма. В школі на них кажуть, що вони руські. Дітям дуже тяжко і як хочеться додому, на нашу Херсонщину!