Ми проживаємо в Лиманах. Були тут всю війну, весь час, пережили обстріли. У нас вікна всі полетіли. Страшно було, ми ховалися по підвалах. 

Нам допомагали і Червоний Хрест, і сільрада. Газ у  нас був, світло іноді відключали. Привозили нам і хліб і продукти.

Саме страшне - коли все горіло, коли бомбили та біля нас вибухало. Ми постраждали, страшно було. Я в лікарню попала. Багато нервів і здоров’я війна забрала і зараз забирає, бо стріляють вдень і вночі.

Самі себе заспокоюємо, що все буде добре. Що ми можемо? Тільки надіємося на наше ЗСУ і на Бога. Дай Бог здоров’я всім воїнам, щоб вони нас захистили.