Директор маріупольського ресторану Марина Станецька з першого дня війни організувала у своєму закладі притулок. На цокольному поверсі цілий місяць жило майже сто людей. Якось у будинок було пряме влучення, снаряд пробив два поверхи.

Діти постійно питали, за що нас хочуть убити. Підручними засобами в притулку надавали допомогу пораненим, магнітом визначали розташування уламків у тілі. Коли з'явилася нагода виїхати, Марина у своїй невеликій машині вивезла дев'ять осіб. Одну із жінок довелося посадити у багажник.