Під час обстрілів Галина Гелюх боялася, щоб яка-небудь вогненна куля не впала в її двір. Вона пам'ятає, як в їхньому селищі раптово загинула людина, і дуже хоче, щоб таке більше ніколи не повторилося.
Сильно нас обстрілювали. Там на лавочці люди сиділи ... осколком чоловіка вбило, потім ще собаку. Загалом, було страшнувато. Летіли снаряди і чомусь вогняні. Ось летить куля вогню через хату, здається, ось-ось впаде на тебе. Дуже страшно було.
Нас підтримували, щоб тут люди могли прожити. Ми весь час отримували продовольчі набори від Ріната Ахметова. Кожні три місяці нам давали, і всього вистачало. Спасибі і дай йому Бог здоров'я. Нехай Його Господь береже і всю його сім'ю.
А нещодавно у нас знову страшно було... Десь близько стріляли, аж у нас вдома ходором ходили, сильно було чутно і дуже страшно.
Мрію, щоб війна ця скінчилася і щоб трошки нам пенсії додали. Газ дуже дорогий, пенсії замало. І внучка свого хочу побачити, який на тій стороні залишився. Головне - щоб війна закінчилася.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.