Я проживаю тут з 1960 року. Живу сама, але поруч син, є онук. З початком війни стало дуже важко, ми боялися страшно. Ночами не спали і не знали, як буде, добре чи погано. Не раз ховалися в підвалі.
Пенсію дають, все більш-менш нормально. Я отримувала допомогу від Фонду Ріната Ахметова, давали продукти. Потім мені дали ходунки.
Мрію, щоб було тихо і мирно, щоб жилося хоча б так, як зараз, не гірше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.