Мені 31 рік, у мене двоє дітей: десять років і чотири. Поки що не працюю, сиджу з дітьми. Проживали у Великій Білозерці, це Василівський район. 

Коли по вулиці танки їхали – це найбільше шокувало.

Ми виїжджали 5 вересня, якраз у дитини був день народження. Ми нормально виїхали, хоча й страшно було трішки, бо на дорозі міни лежали. Обрали Запоріжжя, бо в нас знайомі тут.

Ми все, що нажили, залишили вдома. Чоловік пішов служити, а діти трошки бояться. Довелось зіткнутися з психологічними проблемами. Хочеться, щоб швидше війна закінчилася, а потім будемо думати про майбутнє.