Я була на роботі, коли дізналась про початок війни. Побачила перші ракети, які пролетіли над головою. Страх за життя своїх дітей, відсутність світла та газу, не було продуктів харчування, медикаментів… Окупація, загибель рідних. Рятував город, заготовки в погребі. Продавали, що можна було продати.
Загинула моя мама у квітні 2022 року. Я залишалася весь час у місті, бо виїхати було ні за що, та й обстрілювали всі евакуаційні коридори.
Щасливий момент - це коли вдалося вивезти доньку на підконтрольну територію.
Зараз не працюю за станом здоров'я. До війни працювала в тваринництві. Звісно треба заробляти, але ми знаходимся в прифронтовій зоні.
Я досі зберігаю банку перлової каші…
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.