24 лютого ми вдома були. Вибухи почалися. Ми не зрозуміли нічого, а потім у новинах побачили виступ президента про війну. Гуділи сирени, все гупало.

Страх за дітей змусив мене покинути роботу та дім і вивезти дітей. Старша донька з чоловіком і двома онуками залишилися вдома, бо в них іще робота є. Я просила їх виїхати, але вони не хочуть. А ми з меншою донькою і двома онуками виїхали. 

Важко сидіти без роботи і жити тільки на гуманітарну допомогу і виплати ВПО. Моя дитина хвора на епілепсію. Мене все шокує, що ми бачимо в новинах, і що відбувається в країні.

Багато хто допомагає. Нам і в сільраді допомагають, і фонди. Фонд Ріната Ахметова також нас підтримує. Ми дуже вдячні, ця допомога приємна для нас.

Як на мене, хай би війна закінчувалася якомога швидше, але я не знаю, коли це станеться.