Курочкіна Вероніка, 10 клас, Черкаський державний фаховий бізнес-коледж

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кабанюк Світлана Степанівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Повномасштабна війна - подія, яка почалася 24 лютого 2022 року і розділила моє життя, як і життя мільйонів українців, на "до" і "після". В одну мить усе стало іншим: спокійне життя перетворилося на боротьбу за виживання. Ті, хто ще вчора спокійно ходив на роботу, навчався, будував плани на майбутнє, були змушені залишати свої домівки, рятувати своїх рідних або брати зброю до рук і захищати Батьківщину від ворогів.

Але саме в ті важкі дні я в перше побачила, як українці можуть об’ єднуватися і допомагати один одному. Це і є сила допомоги, нашої людської, української!!!

На початку війни моя родина жила за тридцять кілометрів від фронту і в нашому місті було більш-менш безпечно. Тож до нашого міста евакуйовували людей із міст, де були активні бойові дії. Бачивши людей, які залишилися без нічого, моя родина не могла залишатися байдужою. Ми почали збирати різні речі: одяг, ковдри, іграшки, продукти, консерви, засоби гігієни - усе, що могло стати в пригоді.

У нашому місті відкрили пункт збору допомоги, і всі носили туди пакети з думкою: «Хай комусь це зігріє душу».

Це були прості речі. Але для когось - знак того, що про них не забули, і українці завжди будуть підтримувати свій народ. У той момент я вперше по-справжньому усвідомила, що навіть маленька дія може мати велике значення. І що справжня сила не в зброї, а в небайдужості. Цей досвід змінив моє сприйняття світу. Тепер я знаю, що навіть невеликий вчинок може мати велике значення. Найбільша сила - в простій людській доброті та розумінні.