Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Оксана Глазунова

"Спершу тіло Оксани прикопали у присадку, а потім перепоховали разом із чоловіком"

переглядів: 93

Оксана Глазунова загинула в Маріуполі 18 березня 2022 року разом із чоловіком Анатолієм Токаренком. У двір на вулиці Глінки, де перебувала родина, прилетів мінометний снаряд.

Спершу тіло Оксани прикопали у присадку, а потім перепоховали разом із чоловіком

Оксані було 53 роки. Вона народилася в Маріуполі. Закінчила Бердянський державний педагогічний університет. Понад 20 років працювала вчителькою початкових класів у Маріупольській школі №4. Цікавилася малюванням й у неї це гарно виходило.

«Наша перша вчителька, вона найкраща була.... Сувора, але справедлива, і діти її любили. Коли йшов її клас, то одразу було видно що це учні Оксани Леонідівни – завжди чемні та уважні. Вона була вчителькою з великої літери. Знаходила спільну мову з усіма. Минуло більше року, а моя дитина не знає, що трапилось і чекає, коли вчителька вийде на зв'язок… Я поки не можу їй цього сказати», – розповіла Ольга, чия донька була ученицею Оксани Глазунової.

Коли почалася повномасштабна війна, російська армія нещадно обстрілювала Маріуполь, ворог тримав місто у блокаді. Поки була можливість, Оксана приходила на чергування до школи. Коли стало дуже небезпечно, вона разом із родичами практично не виходили із підвалу будинку.

18 березня 2022 року, коли обстрілів трохи поменшало, Оксана із чоловіком Анатолієм вийшли зі сховку та пішли до будинку його мами. Він був розташований неподалік, на вулиці Глінки. Хотіли приготувати їжу на багатті. Однак у той двір залетів мінометний снаряд. Оксана Глазунова загинула на місці, а поруч – Анатолій.

«Біль, немає слів… За що відібрали життя? Одне питання: ЗА ЩО?», – сказала про втрату колега Ольги, Ірина Куцан.

«Моя сестра була ідеальною. Розумна, розважлива, творча, спокійна. Вона завжди казала, що з нею нічого не станеться. Сталося. Найстрашніша втрата в моєму житті. Нічого не повернути», – розповіла сестра загиблої, Ольга.

«Її учні, коли виїжджали з батьками з міста, залишили для своєї вчительки малюнки: бажали миру і сподівалися, що скоро зустрінуться. Але, на жаль, ця зустріч ніколи не відбудеться. Війна обірвала життя молодої, гарної жінки. Царство небесне і вічна пам'ять Оксані Леонідівні», – сказала колега Лілія Саранча.

Спершу тіло Оксани Глазунової прикопали у присадку, а потім перепоховали разом із чоловіком на Старокримському кладовищі.

У загиблої залишилися донька, матір і сестра.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення житло непродовольчі товари перший день війни Обстріли Маріуполя Соцмережі окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій