Я жила в Оріхові. Коли почалась війна, відразу почались обстріли. Я працювала у місцевій лікарні. Забрала до себе дітей, бо думала, що у мене буде тихіше. Світла й води у нас не було. Я мала власне господарство, тож з продуктами проблем не було. Було дуже важко і страшно.

Ракети літали над головою. Снаряди прилітали у до мого двору, машину побило, собаку поранило. 

Машина була на ходу, тож я вирішила виїжджати. Зараз живу в Запоріжжі, батьки залишились в окупації. Я постійно за них хвилююсь, через що приймаю заспокійливі. Я вірю в ЗСУ, в нашу перемогу. Хочу працювати та жити під мирним небом.