Після повномасштабного вторгнення почали масовані атаки. Багато людей виїхало з міста. Не було води, світла та газу. Продукти не завозили майже рік. Волонтери доставляли гуманітарну допомогу, завдяки чому я й вижила. Зараз у місті багато руйнувань. Я живу біля кордону з Росією. Зрозуміло, що Ворожба стала однією з перших цілей. Снаряди постійно прилітають поруч. Дуже часто я сиджу в погребі. Мої діти зараз далеко. Дуже хочу їх побачити, чекаю кожного дня закінчення війни. Дуже хочу повернутись до мирного життя.