З мамою і бабусею я мешкаю у Слов’янську. Ми нікуди не виїжджали. Після початку війни живемо під обстрілами. Бувають дуже гучні ночі. У мій двір був прильот снаряда. У людей вилетіли вікна та пошкодило балкони. Моє житло вціліло. 

Волонтери привозять гуманітарну допомогу. У нас все є. 

Мої діти також залишаються вдома. Поки тримаємось всі разом. Я нічого не чекаю, просто сподіваюсь на перемогу України. У мене немає грошей на виїзд. 

Я дуже хочу миру. Головне, аби не гинули люди.