До війни у мене все було добре. Живу у Миколаївській області. Не вірила до останнього, що почнеться війна. Коли почула вибухи, зрозуміла, що найстрашніше відбувається насправді. Я залишилась без роботи, всі плани зруйновані. Не знаю, чи прокинусь вранці. Після початку бойових дій в село почали завозити гуманітарну допомогу, то їжа у мене була завжди. Я виїжджала на місяць, а потім повернулась. Рідний дім є рідним домом. 

Я була шокована, коли снаряд прилетів до мого двору. Дах пошкодило. Зараз мені потрібні дрова. Худобу нічим годувати, грошей не вистачає. 

Я вірю, що скоро закінчиться війна. Буду повертатись до минулого життя.