Я була вдома, вибирала в городі цибулю. Як зараз пам’ятаю, у нас в городі почали розриватися снаряди. Я все кинула, упала в траву й лежала. Снаряд пролетів через мене і в ста метрах розірвався. Там була велика яма. Потім я побігла додому.

Доводилося подовгу сидіти в підвалі. У нас трохи постраждав дах, відійшло вікно. А як я одна впораюся? Там, де в будинку відійшло, я трохи закриваю ганчірками, щоб взимку не було холодно. Дах теж трохи постраждав. Тепер тече, три корита на горищі стоїть.

Снаряд пролетів через мене і в ста метрах розірвався

Війна вплинула на все. У мене син живе в Донецьку. Як війна почалася – ми і не бачилися.

Буває нічого, а минулого тижня дуже стріляли, аж стінки тремтіли [липень 2021 року]. Починають десь о пів на п’яту-шість ранку...

Мені давали гуманітарну допомогу, я отримала ходунки. Я не можу ходити, пересуваюся тільки на ходунках. У мене хворіє серце, зараз збираю 1300-1400 гривень на ліки для серця, потрібно застосовувати його по 13 таблеток тричі на день.

Як допомогу нам давали памперси, пелюшки, рукавички. Ми отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова і від Червоного Хреста. Там і крупи були, і цукор, і макарони – усе було. Вона відіграла велику роль для нас, і говорити немає чого. Якби не ця допомога, так взагалі б... Уся пенсія йде тільки на ліки. Спасибі величезне, дай Бог здоров’я всім.