Історії, які ви нам довірили
Обстріл застав мене, коли поверталася з роботи додому. Йшла з нічної зміни, і прямо переді мною спалах – влучання в 14-поверхівку, десь на початку десятої ранку
Я побігла додому, слава Богу, наш будинок не постраждав. Запитала в сім'ї, чи все гаразд. А коли зрозуміла, що син Кирило ще в школі, побігла туди. А він у сусідньому дворі йде назустріч, живий, на своїх ногах!
Снаряд влучив у школу, де в дитини проходило тренування. Кирило дістав осколкове поранення біля правої лопатки. Він на пів на дев'яту на тренування ходив.
Каже, коли почалися вибухи, вони вибігли на сходовий майданчик, і там його одного зачепило, дістав осколкове поранення.
Ми його під руки провели, зібралися і поїхали до лікарні. А я потім на 21-й з речами (мікрорайон у центральній частині Маріуполя), там у нас бабуся живе.
Зараз із ним усе гаразд, з ним працював психолог. І взагалі, добре, що мої діти не бачили весь цей жах – мертві тіла, кров. Я досі спати не можу нормально.
Плануємо поїхати, оскільки побоюємося нових обстрілів. Багато наших знайомих зараз виїжджають із міста. Ми поки переводимо дітей в іншу школу. Ті, хто має змогу, їдуть із мікрорайону. Хто до іншої частини міста, хто до Києва.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
