Історії, які ви нам довірили

Розповісти історію
bottom-logo
меню
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Валентина Василівна Абілевич

«Словами не передати емоції, коли на очах горіли люди»

переглядів: 624

Рідні Валентини Василівни проживали у Маріуполі до 19 березня, а потім пішки вибиралися із міста. Героїня згадує пережите пекло зі сльозами на очах. Жінка пам’ятає кожну мить, безперервні обстріли та неймовірну паніку. Кожна хвилина здавалася вічністю. Сім’я не захотіла їхати за межі України і зараз мешкає у модульному містечку.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 Аудіо Історії мирних жінки пенсіонери переїзд обстріли безпека та життєзабезпечення житло діти внутрішньо переміщені особи Обстріли Маріуполя окупація
Місце інтерв'ю:
Запоріжжя
Місце подій:
Маріуполь
Дата інтерв'ю:
03.06.2022
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Аудіо
Допоможіть нам. Поділіться цією історією

Інші історії

audio story mark
circle mark
"Ми бачили розірвані тіла, коли виходили пішки із Маріуполя"
Матеріал доданий в вашу бібліотеку
"Ми бачили розірвані тіла, коли виходили пішки із Маріуполя"
Юлія Геннадіївна Семенова
10.10.2022
Маріуполь 2022
audio story mark
circle mark
«Чоловік ходив у центр міста, щоб зателефонувати рідним»
Матеріал доданий в вашу бібліотеку
«Чоловік ходив у центр міста, щоб зателефонувати рідним»
Вікторія Вікторівна Керц
08.11.2023
Маріуполь 2022, 2023
audio story mark
circle mark
«Моя мрія — повернутися додому й дарувати людям радість»
Матеріал доданий в вашу бібліотеку
«Моя мрія — повернутися додому й дарувати людям радість»
Ірина Іванівна Безжон
19.07.2023
Маріуполь 2014, 2022
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій