Інна прокинулась від телефонного дзвінка серед ночі. Телефон тремтів у руках, а на тому кінці слухавки - ридання матері. Війна! Минуло кілька хвилин - і почалися вибухи. Звуки винищувачів над дахом, вибухи навколо - страх став фізичним. Потім була евакуація до Львова, а ще пізніше - повернення в Ірпінь. Коли в’їхали в місто - Інна не стримувала сліз. Вулиці - обвуглені, зруйновані. Будинки - спалені вщент.