Нечеса Карина
10 клас, Малобакайський заклад загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів Решетилівської міської ради Полтавської області
Вчителька, що надихнула на написання – Антонець Людмила Василівна
Моя Україна майбутнього
Зараз в Україні йде війна – страшна, жорстока і несправедлива. Український народ мужньо захищає свою країну, бо сміливість і незалежність передалися нам у спадок від дідів-прадідів. Ми, українці, – козацького роду, ніколи ні на кого не нападали, але завжди захищали нашу прекрасну і родючу землю від ворогів, бо любимо свою матінку Україну і хочемо жити щасливо на рідній землі. І я дуже сподіваюся, що ця війна з російською ордою скоро закінчиться. Ми всі чекаємо миру і перемоги.
Якою я бачу омріяну перемогу? Звичайно, радісною і щасливою. Коли наші захисники і захисниці визволять усі українські території, підпишуть необхідні документи, ми, нарешті, зрозуміємо, що всі ці жахи закінчились, Я думаю, що люди будуть сміятись, співати, радіти і плакати! Усе мирне населення України, за винятком самих визволителів і сімей, що не дочекались додому своїх солдатів, які загинули. Для них це свято буде з присмаком болю і сліз. Навіть важко уявити, скільки молодих хлопців загинуло у цій страшній війні, скільки дітей не дочекається своїх батьків додому, скільки молодих дівчат залишаться солдатськими вдовами… А скільки згорьованих матерів щодня і щоночі проливають сльози за своїми синами, тими, що загинули, пропали безвісти, тими, що в полоні! Скільки горя і сліз принесли вороги на нашу землю, скільки мрій і бажань зруйнували!
Але війна колись закінчиться, бо все - хороше чи погане має свій початок і кінець. Поступово українці відбудують зруйновані будинки і відновлять інфраструктуру. Та, мабуть, не у всіх містах і селах це можливо буде зробити, бо є такі місця, які відновлювати буде важко.
Сподівають, Україну приймуть у НАТО, і наша держава стане популярною та перспективною. Думаю, знайдеться багато інвесторів, які захочуть вкласти свій капітал у розбудову України.
Я розумію, що після закінчення війни буде багато внутрішніх проблем, які доведеться вирішувати саме нам, молоді.
Це відновлення економіки, житла, розмінування територій, повернення біженців з-за кордону. Це психологічний і фізичний комфорт покалічених захисників і захисниць, увага та забезпечення сімей загиблих, мовне і демографічне питання та багато інших. Але я вірю: коли прийде мир в Україну, ми всі ці питання поступово зможемо вирішити, бо ми – мужній і нездоланний народ, який вистоїть у такій жорстокій і несправедливій війні.
Ми – сильний народ! Українці змогли пережити загарбницькі війни, розруху, голодомори, Чорнобильську трагедію. Сміливо вийшли на Майдан і довели всьому світу, що ми – нація, яка йде європейським шляхом.
У цій страшній війні ми обов′язково переможемо, відвоюємо свої території, відбудуємо свої міста, і весь світ буде говорити про Україну, як про квітучу європейську країну щасливих і мирних людей з розвинутою економікою, високим життєвим рівнем, захищену і нездоланну!