Надія Іванівна наодинці пережила початок повномасштабного вторгнення в Україну. Вона змушена була залишити все в рідному місті Сіверськ, яке стало однією з гарячих точок російської навали. Сіверськ з початком бойових дій перетворився на арену жорстоких обстрілів і руйнувань. Будинки, школи, лікарні – усе піддалося невпинному обстрілу. Надія Іванівна жила в постійному страху, ховаючись у підвалі та намагалася вижити під дощем із снарядів.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: