Антоніна Сергіївна виїхала з Краматорська після того, як по місту завдали ударів. Вона не могла ризикувати життям дитини. Пощастило, що поїхали власним транспортом, бо в день виїзду ракета влучила в залізничний вокзал
Мені 37 років. Я з Краматорська. Коли почалася війна, виїхала з дитиною в Полтаву, а чоловік залишився. Тільки місяць тому вмовила його переїхати до нас. У 2014 році ми також на деякий час виїжджали.
24 лютого я збиралася на роботу, дитину до школи збирала. Потім пролунали вибухи і зателефонували зі школи, повідомили, що занять не буде. На роботу я також не пішла.
Було кілька влучань у Краматорську, і ми не стали ризикувати дитиною та її спокоєм. Тяжко було покидати свою домівку. Дуже хочеться повернутися.
Саме в той день, коли виїжджали, трапилася трагедія на залізничному вокзалі. Добре, що ми поїхали на власному авто.
Більш за все шокують влучання у житлові будинки. Хочеться, щоб війна закінчилася якомога швидше.
