Коли почалася війна, була в Ірпіні, прокинулась від вибухів. 

Шокували окупація, вбивства мирних людей, жінок, розстріл машини, якою евакуйовувались.

Стикнулися з нестачею води, зв'язку, постійний холод. Були запаси їжі.

Зараз живу з мамою та племінником, сини обидва захищають Батьківщину. 

До війни працювала нянею в заможній родині, тепер психіка не дозволяє, не переношу дитячий плач, працюю в кол-центрі.

Мені допоміг вибратись з окупації військовий з білоруського батальйону на псевдо Летвін, нажаль він загинув.