Мені 40 років, чоловікові 44. У нас є тринадцятирічний син і двадцятирічна донька. Ми мешкали в Маріуполі. Виїхали в кінці березня.

Спочатку ми були у моєї куми. Вона жила в квартирі. Відразу зникли вода й світло. Важко було готувати надворі, тому ми перейшли у свій приватний будинок. У нас була технічна вода й деякі запаси продуктів.

Нас шокували бомбардування, внаслідок яких загинуло дуже багато людей.

Зараз ми живемо у Хмельницькій області. Син навчається. Донька працює в Києві. Я поки що не працюю, бо в селі немає роботи. Хотілося б влітку або восени повернутися додому.