Перші дні не дуже пам’ятаю. Біля нас в перші дні багатоквартирний будинок розбило.
Не було світла, газу. Води вже не було, бо в перші дні нам колодязь розбили. Ми варили їсти на вулиці. Питну воду до будинків багатоквартирних привозила пожежна машина. У кого із сусідів були басейни, там набирали технічну воду.
Шокувало, коли людину біля нас недалеко розірвало прямо на куски: це був хлопець, який працював у комунальній службі. Як хату в сусідів розбило, також було велике потрясіння.
Ми всі виїхали в Запоріжжя своїми машинами. Донька тут живе, і недалеко від дому.
У нас бабуся похилого віку, їй 83 роки. Собаку, кота забрали. Дітей маленьких у нас не було. Бабуся зараз не дуже розуміє, що війна, їй все одно: їдемо – та й їдемо.
Я думаю, що у 2023 році обов’язково скінчиться війна.
