Мені 24 роки, працюю рятувальником у ДСНС. Було обстрілів багато, я був на чергуванні в перший день. Шокувало, що по мирних жителях стріляли. Люди допомагали одне одному, і ми їздили евакуювати людей.

Після сильного обстрілу ми просто сіли в машину і виїхали трішки далі від лінії фронту. Павлоград – це найближче місто, де можна було і роботу знайти, і відносно спокійно жити. Всі рідні по різних містах роз’їхалися.