Мені 49 років, я з міста Бахмут. З народження там мешкав. Перший день війни був тривожним. Незрозуміло було, що далі.
Влітку пропав газ, світло, були перебої з їжею в магазинах. Шокувало, що такі масштабні руйнування в місті були.
За допомогою перевізників я переїхав в більш безпечне місце.
Будинок наш зруйнований на сто відсотків. Майно все лишилось там. Все починаємо з нуля на новому місці.
Особливо не оглядаємося назад, не думаємо про це. Дивлюся тільки вперед.
Плани такі, щоб придбати якимось чином нове житло і облаштовуватися на новому місці. Але хотілось би повернутися в рідне місто, якщо там буде відбудова. Якщо воно буде звільнене і відбудоване.
