Як і більшість населення нашої країни ми втратили домівку, роботу, похитнулося здоровʼя. Наш будинок зазнав руйнувань перший раз в 2015 році, а в 2022 згорів повністю від потрапляння ворожого снаряду. В мене двоє дітей 2012 року та 2014 року народження. За весь період війни діти навчились приховувати, можливо навіть стримувати свої емоції, але інколи буває просто не можу вдіяти, вони плачуть і згадують місто, будинок, школу, друзів, а я не знаю як їх заспокоїти і пояснити, що так як було вже не буде. Син був сам дома, коли пролітала ракета ворожа, він дуже сильно злякався, не міг спати деякий час. А коли ми були в Авдіївці, потрапили під обстріл зі стрілецької зброї - прямо у нас на подвірʼї. І таких випадків чимало.

Шок був від того, що війна знов нас наздогнала.