Коли росіяни почали наступати, почались вибухи. В перші дні я побоялись виїхати, бо місто оточили окупанти. Щодня я шукала можливість, щоб евакуюватись. Продуктів і ліків у мене не було. Моя мама хворіє на цукровий діабет. Я шукала медикаменти в людей. Важко було, бо місто було заблоковане. 

Нам все ж таки вдалось виїхати з окупації. Коли я побачила український прапор, заплакала. Зараз живу в Запоріжжі. Мої діти навчаються. Я бажаю для них кращого майбутнього. Діти не хочуть нікуди виїжджати. Ми всі хочемо повернутись додому.